Є музиканти, що на сцені вивертають себе навиворіт і в буквальному сенсі занурюють слухачів у власне нутро. Британський безумець Гебріел Брюс – саме з їх числа.
Цей поціновувач Поля Елюара і команду підібрав відповідну – нестримну та харизматичну. На концерті у столичному Сентрумі Брюс і його музиканти лили енергетику у вселенських масштабах. Причому, почали це робити з першої ж пісні.
Стріляючи очима, навіжено вигукуючи рядки пісень, звиваючись змією, граючи на гітарі, гіпнотично танцюючи, простягаючи руки до фанів чи просто витираючи піт з чола – у кожному русі британця була чесність, невимушеність і… шаленство.
Невідомо, що гіпнотизувало публіку більше – густий баритон, що огортав з першого ж звуку, апокаліптичні наелектризовані пісні чи той катарсис, який переживав сам Брюс на сцені.
Спокій не приходив навіть під час виконання ліричних пісень. Навіженість, істерика, оголеність, здавалося б, очікували свого часу, аби знову заволодіти тілом Гебріела. А потім – тілами усіх, хто знаходився в залі.
Уявіть, ніби вас раптово обдають з відра крижаною водою. Саме це відчуття прийшло по закінченні концерту. З одного боку, після такого емоційного струсу – те, що треба, але з іншого – одразу хочеться повернутися назад, у той кипучий та нестримний вихор пристрасті.
Сподіваємось, Гебріел Брюс ще неодноразово зіграє на українських просторах. А за учорашнє музичне щастя окреме дякую British Council Ukraine та Happy Music Group.
Іра Маймур, “Ранок у Великому Місті”