УКР
УКР

У Львові НКВСники розстріляли студентів-учасників українського підпілля

0 - 0 Коментувати

У 1953 році у Харкові розстріляли 33 студентів, ще 800 – відправили у табори за відмову складати іспити російською мовою. Детально розібравшись у фактах, нам вдалося встановити: ця інформація – фейк. Однак вона заснована на реальних подіях Львівського процесу 59-ти студентів.

Процес над студентами і гімназистами, частина з яких були прихильниками ОУН або членами «Юнацтва», був абсолютно не схожим на традиційні радянські розправи, хоча й відбувався за відпрацьованим сценарієм. Почалося все у вересні 1940 року. Тоді НКВСники затримали 59 представників українського підпілля. Серед них було 37 юнаків та 22 дівчини, більшість – студенти, а декому ледве виповнилося 15 років. Слідство тривало понад 3 місяці, за цей час накопичилося 3 томи справ з вибитими у камерах тортур НКВС зізнаннями. Молодим оунівцям інкримінували змову з метою повалення радянського ладу, «зраду батьківщини», терористичну діяльність та шпигунство на користь Німеччини. Приводом для арешту слугувало те, що під час незаконних обшуків вдома в учасників підпілля знайшли антирадянські листівки. Їх юнаки отримали від керівництва ОУН, яке на той час перебувало в окупованому Німеччиною Кракові. Листівки стали доказом, що студенти перетнули радянсько-німецький кордон. НКВС розцінило це як шпигунство.

Раніше ми писали, що В СРСР масово розстрілювали малолітніх дітей

Протягом 3-х місяців всіх фігурантів справи катували у підвалах тюрми. Їм забороняли спати вдень, а жорсткі допити проводили вночі. Тіснява та пліснява у камерах та мінімальне харчування завдали неабиякого психологічного удару. У січні 1941 справу передали на розгляд до суду. На диво, радянська влада змінила відпрацьовану практику репресивного судочинства, тобто процес 59-ти розглядали не особливі трійки, а звичайнісінький суд на закритому засіданні. Так з 59 фігурантів справи до розстрілу засуди 42 особи, ще 17 отримали покарання у вигляді висилки у табори на 10 років.

Пізніше справу переглянули. Десятьом учасникам підпілля подарували життя: розстріл їм замінили на відбування покарання у висилці терміном від 5 до 10 років. Удалося уникнути розстрілу також майбутньому організатору та першому командиру Української повстанської армії Дмитру Клячківському. Учасники підпілля відбили його в НКВСників під час транспортування для приведення вироку у дію, тобто розстрілу. Ще кілька засуджених втекло з тюрми у червні 1941 року, в перші дні війни, коли радянські спецслужби організовували депортацію арештантів з в’язниць західної України. Більшість засуджених на суді не визнали своєї провини і заявили, що будуть боротися за українську націю і проти радянської влади до останнього.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: В СРСР масово розстрілювали глухонімих

13.11.2017
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору