УКР
УКР

У боротьбі за владу радянські чиновники плели криваві інтриги

0 - 0 Коментувати

Здорової політичної конкуренції у Радянському Союзі не було. Інакодумців та опонентів просто винищували. Так сталося і в Ленінградській справі, яка стала однією з найгучніших політичних справ у повоєнному СРСР.

Утисків зазнали, за даними різних джерел, від 2 до 10 тисяч діячів Ленінградської політичної верхівки та їхнього оточення. 23 з них за рішенням суду розстріляли.

Друга світова війна помітно підірвала здоров’я Йосипа Сталіна. Напередодні ялтинської конференції у липні 1945 в нього стався вже третій інфаркт. Стан погіршувався, чим і вирішили скористатись найближчі соратники Сталіна у вирішальних перегонах за пост голови центрального комітету компартії.

Дізнайтесь також:  Навіщо російська влада реанімує культ Миколи II

До кінця сорокових років минулого століття в СРСР існували 2 основні гілки партії: Московська та Ленінградська. Першу очолював тандем Лаврентія Берії та Георгія Малєнкова. До складу другої входили Андрій Жданов – голова обкому партії, перший секретар міськкому Олексій Кузнєцов та інші. Ці партійні клани конкурували за владу.

Існує версія, що Жданов був близькою для Сталіна людиною, і що саме його Йосип Віссаріонович бачив своїм наступником. Проте не судилося. У серпні 1948 року Андрій Жданов раптово помирає через інфаркт. Земля під ногами його Ленінградських соратників не просто здригнулась, а буквально зникла.

Георгій Малєнков вирішив скористатись майже повною безпорадністю та усунути своїх конкурентів з північної столиці. Знаючи ставлення Сталіна до різного роду прояву ініціативи, він доніс головнокомандуючому про проведення у Ленінграді, начебто неузгодженого ярмарку-розпродажу у січні 1949 року. Насправді ж, оптовий ярмарок проводили згідно з постановою Ради міністрів СРСР під головуванням того ж самого Малєнкова. Тож звинувачення було сфальшоване. Проте Сталіна зацікавили закулісні інтриги Малєнкова. Він наказав провести розслідування.

Розслідування, за особистим проханням Малєнкова, Берії та Хрущова, проводив міністр з державної безпеки Віктор Абакумов. Йому вдалось у буквальному сенсі білими нитками зшити сфабриковану справу. В Ленінграді почались арешти. У в’язнів буквально вибивали зізнання у веденні антирадянської діяльності. Фігурантів Ленінградської справи звинуватили у створенні російської комуністичної партії яка нібито мала стати загрозою для СРСР як в адміністративному так і в ідеологічному плані. І хоча всі союзні республіки мали власні осередки компартії і легально існували у складі Союзу, прихильників створення російської компартії звинуватили у ведені антирадянської діяльності, націленої на відокремлення РФ зі складу Радянського Союзу.

Більше дивіться у відео

Також дивіться: Радянська влада розстріляла понад 30 тисяч українських інтелігентів

02.08.2017
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору