УКР
УКР

Що буде з Сирією, якщо Асад помре або залишиться непрацездатним?

0 - 0 Коментувати

Президента Сирії Башара Асада в понеділок госпіталізували. Якщо Асад помре чи втратить працездатність, хто правитиме Сирією, і чи припиниться громадянська війна?  Достовірної інформації поки немає, але, за даними ЗМІ, у Асада стався інсульт, і він у вкрай важкому стані.

Башар Асад в лікарні і не факт, що виживе. А якщо й виживе, то не виключено, що перетвориться на овоч. В обох випадках підсумок один: у Сирії настане безвладдя.

Режим Асада – авторитарний, тобто все тримається на одній людині. Наскільки я знаю, Асад не готував собі наступника. А відтак, немає кому передати владу. Це означатиме, що найближче оточення сирійського президента вступить (якщо вже не вступило) у жорстоку боротьбу за владу. До цієї боротьби долучяться й військові. У хід підуть буквально всі методи, включно з фізичним усуненням конкурентів. Напіврозгромлена опозиція також спробує скористатися цим дарунком Аллаха, вийде з мирних переговорів і погрожуватиме поновленням бойових дій проти деморалізованої армії.

Проте, стратегічну перевагу матимуть ті, хто знайде підтримку у впливових союзників. Таких мені бачиться п’ять: США, Росія, Туреччина, Іран та Саудівська Аравія. Вплив останніх, як на мене, не надто значний. Саудити можуть втрутитись у ситуацію, але ніяк не диктувати умови.

Традиційно сильні позиції Ірану. З Сирією цю країну пов’язують тісні зв’язки ще з часів батька теперішнього президента – Хафеза Асада. Тому Іран підтримав у громадянській війні саме сирійську владу. І не тільки політично: Тегеран надає Дамаску зброю, військових радників, гроші. Воює на боці Сирійської армії й підконтрольне Ірану військове угрупування «Хезболла». Але попри значний вплив у регіоні, Іран не піде на протистояння з США, бо тільки починає виходити з міжнародної ізоляції і залежить від експорту нафти.

А от Сполучені Штати наполягатимуть на якнайскоріших виборах. Так вони зможуть втихомирити опозицію та взяти ситуацію в країні під контроль. Їхніми протеже на виборах будуть як кандидати від опозиційних сил, так і лояльні до США соратники Асада. Так би мовити, розкладуть яйця у різні кошики.

Посадити свою людину у крісло президента спробує і Туреччина. Її  позиція в Сирії дуже сильна – турецькі війська вже знаходяться в країні, і в разі потреби можуть окупувати всю Сирію за лічені дні. Крім того, під шумок, Туреччина продовжить зачистку непокірних курдів та втомлених бойовиків ІДІЛ. Ісламісти, між іншим, може й досягнуть якихось локальних успіхів на тлі безвладдя в Сирії, але пік їх могутності вже позаду.

Найскладніше становище, як на мене, у Росії. Висловлюючись термінами казино, вона всі фішки поставила на Асада, а випало «зеро»! Так, Росія має потужну військову групу в Сирії, але тепер вона фактично опиниться в оточенні. Союзників у них там немає. І хоч зараз ситуативно Кремль співпрацює з Іраном – іншим союзником Асада, проте цілі у них у Сирії різні. На співпрацю можуть піти хіба що окремі сирійські генерали, які спробують зіграти свою гру і скористатися російською картою. У власних інтересах, звісно. Сирійські вибори для Росії теж не варіант. Бо, щоб провести псевдовибори, за зразком кримського референдуму, у них бракує там «зелених чоловічків», а пропаганда не допоможе, бо імідж росіяни в цій частині світу зіпсували собі надовго. Максимум, на що Росія може розраховувати – це розчленування Сирії на частини. Росія прагне зберегти вплив передусім на провінцію Латакія, де має свої військові бази і вихід до Середземного моря.

Але як би не розгорталися події найближчим часом, зрозуміло одне – мир у Сирії настане не скоро.

Шеф-редактор «Ранку у Великому Місті» Костянтин Ігнатчук

01.02.2017
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору