УКР
УКР

Хто підірвав склади з боєприпасами на Вінничині?

0 - 0 Коментувати

Вибухи на складах боєприпасів на Вінничині – це вже третій епізод впродовж нинішнього року після подій у Балаклії та під Маріуполем. Чи пов’язані між собою ці випадки? І що заважає владі подбати про безпеку на арсеналах із великою кількістю боєкомплекту?

Арсенал боєприпасів під Калинівкою на Вінниччині злетів у повітря ввечері 26 вересня. Із зони ураження евакуювали понад 30 тисяч осіб. Катастрофу розслідує військова прокуратура та посилена група СБУ. Попередня офіційна версія – диверсійна атака. Серед найбільш ймовірних версій підриву називають запуск безпілотника на територію військової бази.

З початку військової агресії Російської федерації на території України було вже чотири випадки пожеж на об’єктах зберігання боєприпасів. У жовтні 2015 року – горіли склади з боєприпасами у Сватовому на Луганщині. У березні 2017-го – зайнявся військовий арсенал у місті Балаклія Харківської області. А тиждень тому – гриміли вибухи на військових складах під Маріуполем.

Вибух у Вінницькій області, звідки родом Петро Порошенко, стався в його день народження. Політологи вважають: це не може бути збігом обставин. На думку експертів, катастрофа на Вінничині – це елемент гібридної війни, що полягає у внутрішній дестабілізації. З іншого боку – це сигнал Сполученим Штатам Америки йти на прямі домовленості з Кремлем щодо Донбасу, але без участі України.

Склади з боєприпасами вибухали на території України і до війни з Росією. У певних випадках це міг бути спосіб «обнулити звітність», аби приховати незаконний продаж зброї.

Останнє слово у цих інцедентах мають сказати спецслужби. Однак скільки часу займе розслідування і чи буде доведене до кінця? Адже, наприклад, у випадку із вибухами у Балаклії, які сталися півроку тому, досі немає результатів розслідування. З іншого боку, якби вибухи були дійсно використанні для прикриття тіньових схем зі зброєю – для України це означало б автоматичну втрату як фінансової, так і політичної підтримки західних союзників.

Три вибухи за рік на військових складах – вкрай небезпечна тенденція, яка вимагає більш серйозної охорони таких об’єктів. Після подій у Балаклії у березні СБУ заявила про посилення охорони військових арсеналів – проте очевидно, що зримого ефекту це не дало. У Калинівці вибухнули боєприпаси, які лежали просто неба, тоді як підземні сховища та ангари зі зброєю не постраждали. Для побудови аналогічної надійної інфраструктури для зберігання боєкомплекту потрібні сотні мільйонів доларів. На безпеку військових складів у 2017 році виділили 300 мільйонів гривень. Нині радник міністра внутрішніх справ, нардеп Антон Геращенко вимагає заслухати звіт Генштабу про використання цих грошей та пропонує відправити у відставку голову Генерального штабу Збройних сил – Віктора Муженка.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Експерти переконані, що Росію можуть охопити справжні теракти

28.09.2017
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору