УКР
УКР

Через 20 років пенсії в Україні можуть зникнути зовсім

0 - 0 Коментувати

Про те, що підвищення пенсійного віку є однією з вимог Міжнародного Валютного Фонду говорили вже давно. Та Уряд довго відмовлявся це визнавати.

Навіщо МВФ наш пенсійний вік? Все просто: там не хочуть, щоб гроші, які вони нам позичають, просто проїдались в соціальній сфері. Інакше повернути кредити Україна не зможе ніколи. А найбільша соціальна діра у нас – це Пенсійний фонд. Зараз в ньому не вистачає 150 мільярдів гривень. І ця діра тільки буде зростати. За логікою МВФ, чим більший пенсійний вік, тим пізніше людина потребує допомоги держави. Проте, пенсійний вік можна підняти хоч до 80-ти років, та це не вирішить проблеми. Мені та мільйонам інших людей, які зараз працюють та платять податки, доведеться готуватись, що пенсій не буде взагалі. І щоб це зрозуміти, не потрібно бути економістом, а лише вміти елементарно рахувати.

Отже, ні для кого не секрет, що Україна старішає. Тобто, щороку дітей у нас народжується все менше, а літніх людей стає все більше. Це означає, що років за 20-25 кожний, хто буде працювати, має за свій кошт утримувати щонайменше двох пенсіонерів. І це не рахуючи власних дітей. Уявіть, яких розмірів має бути зарплата, щоб її вистачало на соціальні виплати для двох пенсіонерів, на податки та ще й на достойне життя власної сім’ї? Я звісно, оптиміст, але ж не на стільки. За теперішніх умов, враховуючи розміри державних боргів, витрати на війну, темпи розвитку економіки та масштаби корупції, зарплат як у розвинених європейських країнах у нас не буде і через 50 років.

Дещо полегшити ситуацію має пенсійна реформа. А саме, введення трирівневої системи пенсійного забезпечення. Зараз поясню, що це означає, хто ще не знає. Перший рівень реформованої пенсійної системи – це солідарна система. Це, власне, та система, яка існує зараз. Тобто всі ті, хто працює, платять соціальні внески, з яких і утримують пенсіонерів. Але, як ми вже з’ясували, цих грошей не вистачає. Тому пропонується ввести другий рівень – накопичувальну систему. Це означає, що якась частина зарплати кожної працюючої людини буде зараховуватись ще й на персональний банківський рахунок і там накопичуватись до досягнення пенсійного віку. Весь цей час держава може користуватись вашими грошима, повертаючи з відсотками. Все, як у банку. І потім, коли ви вийдете на пенсію, гроші з цього рахунку часками будуть видаватись разом із допомогою з Пенсійного фонду. В разі, якщо вам вже ці гроші, так би мовити, ні до чого, залишок переходить у спадок дітям.

Але проблема в тому, що ця система добре працює в країнах зі стабільною економікою. В Україні ж, де роки відносної стабільності межують з роками лихоманки, у підсумку може виявитись, що ви не то що не маєте накопичень, а ще й державі заборгували.

Тому реформатори пропонують підстрахуватись третім рівнем пенсійного забезпечення – добровільним. Тобто, на старість ви збираєте собі самі. Правда, це не звільняє вас від сплати соціальних внесків. Але і тут є проблема: банкопади, які періодично трапляються в Україні,  не сприяють бажанню користатись послугами банків, а тримати гроші під подушкою – неефективно і небезпечно.

Тому або треба кликати купу мігрантів, щоб вони працювати і платили податки або створювати для підприємців, особливо дрібних, максимально сприятливі умови, вичищати суди, правоохоронні органи та органи влади від корупції і реформувати пенсійну систему. Власне все те, що нам так довго обіцяють можновладці усіх без винятку партійних кольорів, але чомусь так і не можуть зробити.

Шеф-редактор «Ранку у Великому Місті» Костянтин Ігнатчук

02.02.2017
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору