PGRpdiBjbGFzcz0iaWN0dl9hX2JveCI+PGNlbnRlcj48c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMzE4IiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1mb3JtYXQ9ImZ1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLXNpdGVfaWQ9IklDVFZfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ie3JlcGxhY2VfbWV9IiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD48L2NlbnRlcj48L2Rpdj4=
УКР
УКР

Роланд Еммеріх: Я завжди відмовлявся працювати з Вайнштайном, бо його називали Гарві Руки-ножиці

0 - 0
Фото: Sigma Software

Творець фільмів «Універсальний солдат», «День незалежності» та «Годзілла» Роланд Еммеріх розповів про власний жанр у кіно, прокоментував голлівудські скандали та поділився планами щодо реалізації в Україні проекту у сфері віртуальної реальності.

Я створив власний жанр у кіно

– Знаєте що перше згадують люди, коли чують ваше прізвище «День незалежності». А за яким фільмом ви б хотіли, щоб вас пам’ятали?

– Я б хотів, аби вони згадували «2012», «Годзіллу», «Патріот». Краще, аби мене запам’ятали за всі мої фільми, а не за якийсь один.

– Важко не помітити вашу любов до руйнування. «Годзілла», «Післязавтра», «2012» – чи не забагато катастроф для одного режисера?

– Все почалося з «Дня незалежності». Я хотів зняти історію про вторгнення інопланетян, при цьому використав прийом масштабного руйнування з фільмів-катастроф. Можна сказати, я створив власний жанр. Хоча взагалі-то у фільмі була лише одна сцена руйнування, але вона вистрілила. Наступного разу я це зробив  у «Годзіллі», це також свого роду катастрофа, я просто переніс її у Нью-Йорк.

Якщо ви подивитеся на сучасні фільми, наприклад, всесвіту коміксів Marvel чи DC, то в них супергерої теж усе руйнують. Я міг би сказати, вони вкрали мій прийом. Взагалі, руйнування стало більш популярним з розвитком комп’ютерних технологій. Для «Дня незалежності» ми робили спеціальні моделі, тепер це легко замінити комп’ютерною графікою.

– В одному з інтерв’ю ви сказали, що сучасна аудиторія хоче дивитися лише те, що вона вже бачила. Звідси така кількість сіквелів. Але минулого року вийшло продовження «Дня незалежності», і публіка та критики зустріли його не так тепло, як оригінал.

– Чесно кажучи, я злився на себе після того, як випустив цей фільм. До цього я гордився тим, що не знімаю продовжень. Більше я такого не роблю, і всі мої наступні стрічки оригінальні. Думаю саме цього потребує сучасна індустрія кіно.

– А якби фільм вийшов більш вдалим і мав високі рейтинги, ви б також жалкували?

– Якби мені вдалося так само вразити публіку, як з першим фільмом, я був би задоволеним.

– Мало кому з режисерів вдається досягти у сіквелі рівня оригіналу.

– Так, але такі приклади є, наприклад, «Чужі» вийшли не гіршими за «Чужого».

– «Термінатор 2» навіть кращий за оригінал.

– Точно, виходить Джеймс Кемерон майстер в цьому. Проте, якщо подивитися на таку відому сагу як «Зоряні війни», то перша була найкращою.

– Ви маєте на увазі оригінальну трилогію?

– Навіть в оригінальній трилогії, коли вони знімали третій фільм, я пам’ятаю, як люди казали: «Що це таке? Що ці ведмежата роблять у «Зоряних війнах?».

– Якщо ми говоримо про вдалі фільми, уявіть, що у новій картині ви можете забезпечити лише дві складові високого рівня: сценарій, акторів, оператора, спецефекти… Що б ви обрали?

– Я завжди цікавлюсь якоюсь історією і створюю на її основі сценарій. Для мене головне – конкретна ситуація та персонажі. Наприклад, на створення «Післязавтра» мене наштовхнула книга «Наближення глобального супершторму». Її автори писали про глобальне потепління, яке призведе до могутнього шторму. Вони наголошували, що це не вигадка, і таке вже траплялося. Я спочатку не вірив, але пізніше вчені підтвердили, що зміна клімату призводить до посилення штормів. Так у мене народилася ідея фільму «Післязавтра», який показує, до чого може призвести глобальне потепління.

Кожен раз, коли я чую про новий фільм-катастрофу, то думаю, а що автори вигадають цього разу? Візьміть хоча б недавній «Геошторм», вони просто напхали у картину всі стихійні лиха, які тільки могли.

Його знімав мій друг Дін Девлін, котрий колись працював зі мною над «Днем незалежності». Я допомагав йому з роботою над «Геоштормом», але для мене ідея фільму виглядала трохи смішно. Я пропонував Діну зменшити кількість катастроф, бо це занадто, краще зосередитися на історіях персонажів. Але він зробив абсолютно протилежне.

Я стараюся завжди зосередитися на чомусь одному у своїх фільмах. Зараз я працюю над стрічкою про битву за острів Мідвей, яку я хотів зняти ще 18 років тому. Тоді я пішов до SONY, і вони дали зелене світло. Але потім передумали, бо не захотіли випускати історію, в якій японці виглядають лузерами. Я подумав, що це не біда, адже з часом технології дозволять зняти її за менші кошти. Так і сталося через 18 років.

– Ви могли зробити так, як Нолан у «Дюнкерку», показати відступ героїчним вчинком.

Я розумію, за що всі так хвалять «Дюнкерк», це дійсно цікавий спосіб подачі історії. Проте мене не влаштувало те, як Нолан її розповів, коли залишив 60 тисяч французьких солдат вмирати, поки рятувалися англійці.

– А мені не сподобалося, що він слабо задіяв акторів у фільмі.

Так, глядачам важко зрозуміти їхні історії. Тим не менш, фільм був успішним, і Нолан успішний режисер. Він навіть може взяти «Оскар» за цю картину.

Роланд Еммеріх

Фото: Sigma Software

Від нас з Кіану Рівзом очікували нову «Матрицю»

– Що ви думаєте про ренесанс серіалів? В останні роки вони стали дуже популярними, відомі режисери залучаються до зйомок, і серіали починають конкурувати з повнометражними фільмами.

– Я думаю велика заслуга в цьому технології стрімінгу і сервісу Netfix. Сьогодні вони можуть зняти серіал і викласти його весь за раз у мережі. Ця модель виявилася успішною і Netflix розрісся до цілої студії за якісь 3-5 років.

Це радикально змінило індустрію кіно. Тепер режисери можуть працювати над проектами, котрі одразу опиняться на екрані в кожному домі. Зараз люди купують телевізори з діагоналлю, що вимірюється метрами. Ви ставите такий телевізор та якісні колонки вдома, і вам більше не потрібен кінотеатр. Я думаю, в цьому майбутнє кіноіндустрії.

– Також для режисерів з’являється можливість змінювати сюжет на ходу. Наприклад, знімаєте першу частину сезону, а другу коригуєте в залежності від вражень публіки.

– Це також можливо, хоча частіше сезон все-таки знімають за раз. Але у наступному сезоні можна все переграти. І ще для режисера робота над серіалом означає, що він може зняти 10-годинну картину. Це прекрасно, адже можна поринути у всі деталі сюжету. Я знаю режисерів, котрі більше люблять знімати серіали, оскільки розказати історію за дві години – нелегка задача. Мені теж хочеться спробувати зняти серіал.

– Взагалі-то кілька років тому ви вже збиралися працювати над одним. Він називався «Новий Анджелес», а головну роль мав грати Кіану Рівз. Що пішло не так?

– Ця історія не вигоріла. Ми гарно почали, але потім збилися зі шляху, так би мовити. Замовники очікували від нас нову «Матрицю» в форматі серіалу. Я сказав, що тоді варто купити права на франшизу, а не знімати щось схоже, тим паче Кіану вже був у проекті.

Але нам запропонували історію про великий віртуальний всесвіт, де кожен може вигадати свій світ і відправитися туди. Кіану був невдоволений, він сказав, що це не схоже на «Матрицю», бо там йшлося зовсім про інше. Проект виглядав дивно, і з кожним днем ми все менше хотіли працювати над ним.

Але я обов’язково спробую зняти серіал. Я люблю створювати якісні картини за менший бюджет, ніж це роблять інші. Всі мої картини були менш затратними, ніж у конкурентів. Це мій спосіб отримати свободу творчості.

Роланд Еммеріх фото

Фото: Sigma Software

 

Скандал з Вайнштайном – це прорив дамби

– Я не можу оминути тему останніх скандалів у Голлівуді. Мова про звинувачення у домаганнях Гарві Вайнштайна, Кевіна Спейсі, Дастіна Гоффмана, Романа Поланскі та інших. Як думаєте, чому це сталося зараз?

– Таке відчуття, що кожного дня звинувачують нову особу. Слава богу, я достатньо нудний і нещодавно одружився. Щодо скандалів у Голлівуді, то вони завжди були, просто з Вайнштайном – це був прорив дамби, реальний прорив. Але проблема не лише у домаганнях чоловіків до жінок, чи до молодих хлопців. У Голлівуді багато насилля не лише сексуального характеру, і це буде наступним кроком, люди почнуть викривати будь-які знущання.

Наприклад, я завжди відмовлявся працювати з Гарві Вайнштайном. Не через сексуальні домагання, бо я гей, а він натурал, тут мені нічого боятися. А через історії про те, як він над усіма знущався, як він редагував фільми проти волі режисерів. За це його прозвали Гарві Руки-ножиці.

– Але Квентін Тарантіно, наприклад, всі свої фільми робив з Вайнштайном

– Гарві не чіпав Тарантіно, бо Квентін міг просто розвернутися і врізати йому. Тарантіно з розряду крутих хлопців, він мені дуже подобається.

– Чи можна сподіватися, що після цього «прориву» Голлівуд зміниться і стане не таким толерантним до насилля?

– Йому доведеться змінитися, тепер люди не терпітимуть такого ставлення. Це хороший наслідок скандалів, проте є небезпека, що хтось може бути навмисно звинувачений у домаганнях. Але якщо виступає 10-15 людей, ви розумієте, що диму без вогню не буває.

Я реально вражений тим, що сталося. Бо під час виборів схожа історія трапилася з Дональдом Трампом, але йому вдалося вийти сухим з води. Не знаю, скільки жінок може виступити зі звинуваченнями у домаганнях з його сторони, але він публічно казав недопустимі речі.

Перейдемо до більш близьких нам речей. Скажіть, що привело вас в Україну?

– Мені, як режисеру, неодноразово доводилось працювати з VR (virtual reality – віртуальна реальність). Це був дуже непростий досвід, тому що у VR ти не можеш наказати людині, куди їй дивитися, і це реально проблема для мене. Проте досвід мені дуже сподобався.

Ми з моїм старим другом подумали, що було б добре дати людям можливість використовувати дешевий стрімінг з телефону на телефон у поєднанні з віртуальною реальністю. Тому ми заснували компанію, яка займається VR, і стали думати, хто б міг реалізувати такий проект.

Наш технік, поляк за національністю, порекомендував Україну. Тут ми знайшли компанію Sigma Software, яка розробила для нас мобільний додаток. У грудні цього року ми плануємо протестувати його у Лос-Анджелесі, а в березні 2018 випустити на ринок. Ми дуже задоволені такими темпами, оскільки в Силіконовій долині створення подібного додатку зайняло б у два-три рази більше часу і коштувало б удвічі дорожче.

Ідея в тому, що люди зможуть використовувати віртуальну та доповнену реальність, а також спілкуватися у форматі 360º. Поки що потрібно застосовувати невелику камеру для смартфону, проте в майбутньому знадобиться лише лінза, яку ми створюємо спільно з одним київським інститутом. Дуже скоро більшість телефонів будуть здатні підтримувати ці технології, а додаток та спеціальні окуляри ми надаватимемо користувачам безкоштовно, бо їх виробництво буде недорогим. Завдяки цьому ви зможете жестами управляти смартфоном та розмовляти у віртуальній реальності так само просто, як зараз це робите по відеодзвінку. Ми сподіваємося це буде революція у світі VR, яка зробить дані технології доступними для мільйонів людей.

Дмитро Сидоренко, спеціально для «Ранку у Великому Місті»

Також читайте: Фільм «Вбивство у «Східному експресі»: зводіть бабусю в кіно

14.11.2017 17:00
0 - 0



Загрузка...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору