УКР
УКР

Павло Казарін

0 - 0

Народився холодною зимою 83-го року. Моє дитинство пройшло під акомпанемент друкарської  машинки – батько-філолог писав докторську з російської літератури. Книжки були скрізь – на антресолях, під ліжками,  на кухні і в коморі! Власне, професія батька не давала можливості схитрити у школі. Інші могли виправдатися ...

Народився холодною зимою 83-го року. Моє дитинство пройшло під акомпанемент друкарської  машинки – батько-філолог писав докторську з російської літератури. Книжки були скрізь – на антресолях, під ліжками,  на кухні і в коморі! Власне, професія батька не давала можливості схитрити у школі. Інші могли виправдатися на уроці літератури тим, що не знайшли книгу, яку задавали прочитати. А в моєму випадку це не спрацьовувало. Тож не дивно, що я планував піти по стопах батька і теж стати літературознавцем.

А от бути журналістом не мріяв: все вирішив випадок. Під час навчання на 5-му курсі однокурсницю запросили на ранковий ефір місцевого телеканалу – розказати, як студенти святкують відмічають своє «професійне» свято. Вона попросила проводити – і на ефірі нас обох посадили в кадр. А після програми мені запропонували спробувати себе на роль ведучого.

І – завертілося…

Були різноманітні авторські проекти, робота на радіо і в «текстовій» журналістиці. Потім – два роки роботи в Москві. Подорожі східною Європою. Повернення в Україну. І нарешті – дзвінок з ICTV з пропозицію знову стати жайворонком.

Знаєте, ранковий ефір – це особливий мікрокосмос! Хоча б тому, що коли у всіх тільки починається робочий день – у тебе він вже скінчився. А ще – це чудовий привід згадати дитинство, коли ти лягав спати о дев’ятій вечора.

Словесний портрет

Дата народження: 03 грудня 1983.

Місце народження: Крим, Сімферополь.

Сімейний стан: не одружений.

Освіта: філолог-літературознавець. Закінчив Таврійський національний університет ім. Вернадського.

Хобі: книги, театри та якісне кіно. Дефіцит часу не дозволяє витрачати час на посередні стрічки та тексти.

Життєве кредо: «Забагато безглуздих речей люди кажуть тільки через бажання сказати щось нове».

Я обожнюю: ситуації, коли не доводиться червоніти.

Про себе у трьох словах: Не був, не брав участі, не перебував.

Найважливіші речі у житті: найголовніші речі – це не речі.

e-mail: pavel.ranok.ictv@ukr.net


ЩЕ



Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору