Фільм «Уна»: до кохання потрібно дорости


Фільм «Уна»: до кохання потрібно дорости

Переглядів 216       20.04.2017

Сучасна версія «Лоліти» демонструє всю небезпечність стосунків морально незрілих особистостей.  

фільм уна фото

Їй – 13, йому – 40. Вона тільки вчиться фліртувати, а він вже не в силі стримати свого бажання. Він живе по сусідству і ходить на барбекю до її батька, а вона таємно зустрічається з ним в парку. Все це через три місяці близьких стосунків закінчується втечею коханців.

Якщо ця історія нагадує вам «Лоліту», то ви недалеко від істини. Синопсис тут схожий, хоча фільм «Уна» (Una) все ж про інше. Бенедікт Ендрюс, відомий за стрічкою «Трамвай “Бажання”», екранізував не Набокова, а п’єсу шотландського драматурга Девіда Харрауера «Чорний дрізд».

Фокус в тому, що через п’ятнадцять років минуле наздоганяє Рея, коли 27-річна Уна знаходить його – зразкового сім’янина – під новим іменем. Виявляється тоді їх роман закінчився нічим, бо чоловік просто втік. Але тепер настав час пояснити свій вчинок. Питання лише у тому, чи варте це зізнання вашої уваги?

фільм уна фото

Перш за все, відмітити картину «Уна» варто за чудовий відеоряд. Постановка кадрів, робота оператора, всі ці наїзди, крупні плани та рваний монтаж можуть стати прекрасною демонстрацією того, що кінематограф – це візуальний вид мистецтва. А от любителям саундтреків тут робити нічого, бо автори фільму «Уна» музичний супровід вважають зайвим.

А от суттєвим мінусом є неймовірна тягучість фільму. Вся історія нагадує нескінченну сповідь про минулі гріхи, де замість церкви – склад, а сповідальня – це кабінка туалету. Причому очікування глядачів щодо історії про заборонену любов та розтління малолітніх не справджуються.

Фільм «Уна» – це радше зображення того, до чого може призвести бажання дістати скелет із шафи. І не так важливо, насправді, що героїня була неповнолітньою в момент близькості, як те, що вона так і залишилася інфантильною у свої 27. Звичайно, помилки варто розбирати, щоб не стати на одні граблі двічі. Але це не означає, що потрібно поринати у даремне самоїдство, від якого постраждають і оточуючі, іноді краще просто переступити та йти далі.

Дмитро Сидоренко, спеціально для “Ранку у Великому Місті”

Loading...
Загрузка...




Ранкова стрічка
ЩЕ
ßíäåêñ.Ìåòðèêà