PGRpdiBjbGFzcz0iaWN0dl9hX2JveCI+PGNlbnRlcj48c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMzE4IiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1mb3JtYXQ9ImZ1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLXNpdGVfaWQ9IklDVFZfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ie3JlcGxhY2VfbWV9IiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD48L2NlbnRlcj48L2Rpdj4=
УКР
УКР

Фільм «Відважні»: коли війна не відпускає навіть вдома

0 - 0

Реальна життєва драма про те, що можна повернутися з війни, але вона назавжди залишиться з тобою

Одевайся, пойдем, чудовищно пахнет гарью,

Выводи свои обугленные войска.

Мы такого тут натворили и наломали,

Что от ужаса сгущаются облака.

Сплин, «Помолчим немного» 

Сотні тисяч американських солдат роками воюють на чужій землі. Частина з них повертається додому каліками. І мова не лише про втрачені кінцівки. ПТСР, або посттравматичний стресовий розлад іноді може бути навіть більшою проблемою. За статистикою, такий діагноз ставлять до 30% учасників бойових дій. Саме цій проблемі присвячений фільм «Відважні» (Thank you for your service) Джейсона Холла. Це дебютна стрічка для режисера, але піддивитися, як профі роблять фільми про війну він міг, знімаючись у Клінта Іствуда в «Американському снайпері».

відважні фото

Сюжет картини заснований на реальній історії чотирьох бійців американської армії, які повернулися додому, але не змогли позбутися війни у своїй голові. Трагічні події служби буквально знищили хлопців, і тепер кожен намагається навчитися жити без постійних вибухів, вбивств та смертей.

 Авторам стрічки «Відважні» прекрасно вдалося показати тяжкий стан бійців, їх неспроможність самотужки повернутися до нормального життя та невміння держави допомогти тим, хто йде в бій заради неї. Недаремно оригінальна назва фільму – «Дякуємо за службу», бо ці слова часто стають єдиною подякою країни своїм солдатам.

відважні фото

Та  антивоєнним фільм складно назвати. Нам не намагаються довести, що війна – це погано. Скоріше вона виступає тут неминучою обставиною. Тому й флешбеки у героїв трапляються рідше, ніж можна було прогнозувати. Справжню війну показують всього пару раз, зате війну внутрішню, яку сильні чоловіки ведуть  наодинці зі своїми спогадами, розкривають сповна.

Ще декілька років тому ця тема була б абсолютно чужою для українців. Але тепер – це наше теперішнє та неминуче майбутнє. Бо маємо власних бійців, про допомогу яким в цивільному житті поки мало хто задумується. А колись же доведеться замість купи військових інструкторів запрошувати і психотерапевтів.

Дмитро Сидоренко, спеціально для “Ранку у Великому Місті”

Також читайте: Фільм «Танцівник»: про ціну слави та її тягар

27.10.2017 16:00
0 - 0



Загрузка...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору