PGRpdiBjbGFzcz0iaWN0dl9hX2JveCI+PGNlbnRlcj48c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMzE4IiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1mb3JtYXQ9ImZ1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLXNpdGVfaWQ9IklDVFZfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ie3JlcGxhY2VfbWV9IiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD48L2NlbnRlcj48L2Rpdj4=
УКР
УКР

Фільм «Квадрат» про людину, як соціальну істоту

0 - 0

140-хвилинний маніфест Рубена Естлунда, що підкорив журі Канського кінофестивалю

Людина за своєю природою є суспільна тварина

Аристотель, «Політика»

Наші дні. Швеція. Стокгольм. Крістіан стає жертвою злодіїв та втрачає гаманець, мобільний і навіть запонки. Але завдяки програмі йому вдається відслідкувати свій телефон до 13-поверхового будинку. В якій саме із квартир злодій – невідомо, тому головний герой вирішує написати лист з погрозою, в якому вимагає повернути вкрадене. Вірніше 150 копій листа, які він потім розсовує по всім квартирам будинку. Але чи так просто насправді повернути свої речі?

ФІЛЬМ КВАДРАТ

Синопсис доволі схожий на черговий закручений північноєвропейський детектив за романом Ю Несбе. Але насправді – це нова драматична комедія Рубена Естлунда, котрий сам написав і зняв стрічку, завоювавши з нею «Золоту пальмову гілку» 70-го Каннського кінофестивалю. Тому історія з викраденням речей не така кривава, як могла би бути у Несбе, але не менш драматична. Та і випадок цей – лише одна з сюжетних ліній фільму «Квадрат» (The Square). Просто вона стала центровою в силу своєї завершеності. Річ у тім, що головний герой фільму – куратор великого музею у Стокгольмі. І як людина творча, даний персонаж покликаний найбільш виразно показати глядачам, наскільки нелогічними істотами є люди в тому, що стосується соціального життя.

Від самого початку фільму Крістіан потрапляє у різноманітні доволі дивні, але цілком реальні ситуації. Приємні чи відразливі, хороші чи погані, але всі вони потребують колективної участі. Наодинці герой майже не опиняється, і йому завжди є в кого попросити допомоги, або кому допомогти самому. Та кожного разу це стає схоже на випробування. Естлунд натякає на цілком очевидну річ, соціалізація – діло непросте. А от, що не так очевидно, так це висновок про важливість соціальних інтеракцій. Наш герой намагається звузити контакти з людьми до мінімуму, немов би закриваючись у власній мушлі та нікого близько не підпускаючи. І режисер не двояко демонструє, що нічого хорошого це йому не приносить.

ФІЛЬМ КВАДРАТ

Тож «Квадрат»-фільм являє собою доволі промовистий маніфест людини, як соціальної істоти. За Естлундом, лише разом ми можемо не тільки зробити щось вагоме, але й просто нормально існувати, не збожеволівши. А «Квадрат»-інсталяція, у свою чергу, повинна продемонструвати, що думати потрібно у першу чергу про тих, хто опинився поруч: друзів та сім’ю, коханку, колегу, незнайомця, що простягнув до вас руку з проханням допомогти, бо навіть в цифрову еру вас формує ваше оточення. За компоновкою та подачею стрічка «Квадрат» схожа на виставку сучасного мистецтва, яка цілком пасувала б музею головного героя. Вона доволі затягнута, важкувато сприймається та містить не одну банальну сцену. В той же час, декілька яскравих якірних інсталяцій вражають та витримують загальну тему експозиції від початку і аж до виходу із зали.

Дмитро Сидоренко, спеціально для “Ранку у Великому Місті”

25.09.2017 17:30
0 - 0



Загрузка...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору