PGRpdiBjbGFzcz0iaWN0dl9hX2JveCI+PGNlbnRlcj48c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMzE4IiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1mb3JtYXQ9ImZ1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLXNpdGVfaWQ9IklDVFZfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ie3JlcGxhY2VfbWV9IiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD48L2NlbnRlcj48L2Rpdj4=
УКР
УКР

Ретро-мелодрама «Франц»: не шукайте щастя в інших людях

0 - 0

Новий фільм Франсуа Озона вчить народи жити після війни, а також нагадує, чому не можна власне щастя уособлювати в інших.

фільм франц фото

Франсуа Озон – один з найуспішніших сучасних французьких режисерів – зняв картину за мотивом старої п’єси французького драматурга Моріса Ростана. Хіба могло у двох земляків вийти нецікаве кіно?

Фільм «Франц» (Frantz), як і п’єса Ростана, – це антивоєнна драма, що показує не стільки жах війни, скільки її наслідки. Історія стартує у Німеччині після Першої світової війни. Німкеня Анна (Паула Бір) щодня приходить на могилу свого нареченого Франца, котрий загинув на війні. Аж одного разу вона бачить, що до місця поховання її коханого завітав незнайомий молодик.

Ним виявляється француз Антуан (П’єр Ніне), котрий знав Франца і дуже до нього прив’язався, тому й вирішив приїхати в Німеччину. Але для всіх, починаючи від просто перехожих, і закінчуючи батьками Франца, француз уособлює в собі країну, яка забрала життя сотень тисяч німців. Тож можете собі уявити всю теплоту прийому, який влаштовують хлопцю.

фільм франц фото

Проте прекрасний антивоєнний сюжет, це ще не все, чим може зацікавити глядача фільм «Франц». Адже на фоні післявоєнних важких стосунків між народами розвивається справжня драматична лінія втраченого щастя. Річ у тім, що Анна та батьки Франца після його загибелі більше не мають сенсу до існування. Батько німця, лікар, продовжує лише на автоматі приймати пацієнтів та втрачає інтерес до своїх друзів-імперіалістів, пропускаючи їхні збори, де раніше був постійним учасником.

Анна весь час похмура, відмовляється звертати увагу на залицяльників та вдягається, немов монахиня. Дівчина, що так і не встигла стати невісткою, все одно живе з батьками Франца, а про її сім’ю глядачам навіть не розповідають.

Журбу персонажів ідеально підкреслює чорно-білий стиль стрічки. Барви ж заполоняють екран лише у ті моменти, коли з’являється Франц, навіть під час воєнних дій, а також тоді, коли його сім’ю відвідує Антуан. А все тому, що герої бачать в Антуані свого загиблого коханого та сина. Та все складається не так просто, і їм ще тільки належить дізнатися, які ж стосунки склалися між молодими французом та німцем.

фільм франц фото

Фільм «Франц», окрім післявоєнних скорботи і страждань, ідеально демонструє, що не варто уособлювати своє щастя в інших. Батьки загиблого німця, як і будь-які інші, просто жили своїм сином, бачили в ньому продовження свого існування. І, коли він загинув, зник і сам сенс життя. Так само і Анна, не зважаючи на заклик у листі Франца з фронту продовжувати радіти життю, якщо він загине, вирішує просто змарнувати своє майбутнє.

Аж поки їх не рятує молодий француз. Колір не так часто забарвлює екран під час фільму «Франц», тим самим демонструючи, наскільки рідко любов до життя перемагає скорботу в душі героїв. І кінцівка стрічки Озона, яка відрізняється від фіналу оригінальної п’єси, ясно дає зрозуміти, що джерело щастя потрібно шукати всередині нас самих, а не покладатися в цьому на інших. Тоді не доведеться так часто брехати собі та людям, і страждати наодинці.

Дмитро Сидоренко, спеціально для «Ранку у Великому Місті»       

21.11.2016 16:45
0 - 0



Загрузка...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору