PGRpdiBjbGFzcz0iaWN0dl9hX2JveCI+PGNlbnRlcj48c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMzE4IiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1mb3JtYXQ9ImZ1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLXNpdGVfaWQ9IklDVFZfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ie3JlcGxhY2VfbWV9IiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD48L2NlbnRlcj48L2Rpdj4=
УКР
УКР

“Чужа країна”: чорний розпач Ніколь Кідман у фільмі вагою в тонну

0 - 0

Важезний, як шматок скелі. Холодний і безмовний. Страшний, немов чорна порожнеча. Австралійський фільм “Чужа країна” (Strangerland) – це те, що змусить вас затамувати подих, налякає, засмутить і залишить купу питань – справді гідний ефект від картини.

inside-strangerland

Перша особливість стрічки, яка кидається в око, – своєрідне кіноповернення на батьківщину австралійської суперзірки кіно Ніколь Кідман. У спекотному містечку посеред мертвої пустелі вона періодично обтирає себе шматочками льоду, проносить відверто чітко окреслені соски повз обличчя чоловіків і намагається переспати хоча би з ким-небудь. Крім того, у неї постійно неначе брудне волосся. Погодьтеся, не схоже на більшість її витончених героїнь. Цього разу Ніколь грає домогосподарку в повному розпачі: безслідно зникли її син та донька.

Героїня Кідман у фільмі “Чужа країна” опиняється безпорадною перед горем. Навіть її чоловік, якого грає красунчик Джозеф Файнс, не намагається докласти достатньо зусиль для пошуку дітей. Та й на дружину він уваги не звертає. Через що вона почувається некоханою, небажаною. Особливо на фоні зростання сексуальної доньки. Так батьки виявляються неготовими до викликів, спричинених гормонами. І на поряд з 15-річною Лілі (Меддісон Браун) її мати неначе перестала бути “наймилішою, рум’янішою й білішою” альфа-самкою у своїй зоні комфорту.

Доки батько соромиться перетворень доньки і психологічно просто “ховається” від проблем, мати узагалі ризикує з’їхати з глузду, і іноді здається, що цей момент вже дуже близько. Кідман увесь фільм неначе у лабіринті свого жаху, адже стан, коли не знаєш, де твоя дитина, що з нею, чи жива вона узагалі, – такого й ворогу не побажаєш. “Твоя дочка – шльондра”, – каже голос у телефоні. І це лише додає приводів для безумства, враховуючи, що довкола гори секретів і обману, тотальна відсутність щирості, плітки, підозри і постійний шок від суворого зіткнення з реальністю.

Напруженості картині “Чужа країна” додає і музика, і “важкі” кадри, а також постійне підкреслене трендове використання контрасту помаранчевих і синіх відтінків на екрані: помаранчеві гори – блакитна прохолода ночі, обличчя Кідман у помаранчевому освітленні – “блакитний” поліцейський у виконанні Г’юго Вівінга. Помаранчевий – це полум’я, емоції і розпещеність, а синій – холод і спокій. Усе це якомога краще допомагає зобразити пекельний розпач серед пустелі.

Прем’єра стрічки відбулася понад рік тому на фестивалі “Санденс”. Потужний акторський склад ідеально виразив характери героїв. До речі, Файнс замінив у картині Гая Пірса, який, можливо, виглядав би у ній трохи більш безумно, але у готовому вигляді все вийшло чудово.

Спалахи гніву, неконтрольована агресія, секс і кров: не дивно, що цей драматичний трилер має повнолітні вікові обмеження для перегляду. І відкрита кінцівка, яка лишає героїв один на один зі своїми докорами сумління і спекою, дуже пасує “Чужій країні”.

Дмитро Сидоренко, спеціально для “Ранок у Великому Місті”

05.05.2016 15:09
0 - 0



Загрузка...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору