PGRpdiBjbGFzcz0iaWN0dl9hX2JveCI+PGNlbnRlcj48c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMzE4IiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1mb3JtYXQ9ImZ1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLXNpdGVfaWQ9IklDVFZfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ie3JlcGxhY2VfbWV9IiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD48L2NlbnRlcj48L2Rpdj4=
УКР
УКР

Фільм “Падіння Лондона”, або чому вистоїть Америка

0 - 0

Картина про те, як бравий американський вояка рятує президента США може стати наочним посібником пропаганди ХХI століття.

london

“Падіння Лондона” (London Has Fallen) – це сіквел бойовика 2013 року “Падіння Олімпу” з Джерардом Батлером, Аароном Екхартом та Морганом Фріманом у головних ролях. У новій картині Батлер знову грає Майка Беннінга – охоронця глави Білого дому (Екхарт) – і вдруге повинен врятувати лідера американської нації. По суті перед нами класичний американський бойовик категорії Б, під який приємно пожувати попкорн, відключивши мозок. Цікаво, що грошей на це дійство відвалили менше, ніж на перший фільм, проте “Падіння Лондона” виглядає цікавіше оригіналу. В першу чергу за рахунок того, що екшн став більш якісний і масштабний. Якщо в першій частині терористи нападали на Білий дім, то тепер вони затіяли безпрецедентну атаку на лідерів провідних держав, котрі зібралися на похорони високопосадовця у Лондоні. В результаті глядачам демонструють масштабні бойові дії в столиці Великобританії,  апогеєм яких стає гра у квача військових вертольотів та ракет “Стінгер”. Та не спішіть засуджувати творців фільму за марно витрачені 60 млн доларів. Навіть якщо картина не відіб’є касу, вона виконає свою роль “м’якої” пропаганди, яка ще більше утвердить американців у тому, що вони живуть у найвеличнішій державі на світі. Адже не просто так автори першого фільму використали у назві «Олімп» замість “Білий дім”. Ось так спокійно вони прирівнюють хазяїна Овального кабінету до небожителів. В  картині “Падіння Лондона” найкращим з лідерів країн, звичайно, виявляється американець. Він не просто має міцні яйця і блискавично вчиться стріляти, а й безстрашно промовляє клятву на вірність американському народу перед обличчям смерті. Голова його охорони Беннінг також виявляється найкомпетентнішим зі своїх зарубіжних колег. Причому ще на початку першої картини герой Батлера дискредитував себе і був звільнений. Але, як видно, достатньо дуже любити свою країну і дбати про президента більше, ніж про власну сім’ю, щоб перетворитися на суперсолдата. Причому за свої подвиги скромний герой не хоче нагороди, а лиш бажає продовжувати нести службу. Саме так невинний бойовик, котрих у Голлівуді клепають за рік більше, ніж кінотеатрів в Україні, стає засобом впливу на громадян. Поки у відсталих країнах створюють міністерства пропаганди, котрі за допомогою цензури і відвертої халтури намагаються щось донести до своїх громадян, американська кіноіндустрія має у сто разів більший ефект. При цьому вона аж ніяк не позиціонує себе носієм ідей у маси, а просто розважає публіку. І фільм “Падіння Лондона” дійсно може розважити, запропонувавши глядачу якісний екшн без претензій на оригінальність. Лише у фіналі картини автори дали маху і скотилися до відвертого блюзнірства героїв у найгірших традиціях дев’яностих. Можливо саме через останні сцени режисер першого фільму Антуан Фукуа і відмовився втілювати на екрані сценарій “Падіння Лондона”, хоча, чесно кажучи, знятий ним оригінал був не кращим.

Дмитро Сидоренко, спеціально для “Ранок у Великому Місті”

21.03.2016 11:08
0 - 0



Загрузка...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору