PGRpdiBjbGFzcz0iaWN0dl9hX2JveCI+PGNlbnRlcj48c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMzE4IiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1mb3JtYXQ9ImZ1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLXNpdGVfaWQ9IklDVFZfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ie3JlcGxhY2VfbWV9IiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD48L2NlbnRlcj48L2Rpdj4=
УКР
УКР

“Хто в домі тато”: мікс чорної комедії і мелодрами

0 - 0

Автори схрестили традиційну американську чорну комедію і жіночу мелодраму, щоб експериментально дізнатися, чи вподобає публіка такий коктейль.

dad

Фільм “Хто в домі тато” являє собою творчу спробу режисера і сценариста Шона Андерса додати сортирного гумору у мелодраму. Чи навпаки – вкласти мелодраматичну тему у комедію, які у нас звикли називати “американськими”, розуміючи під цим ненав’язливі жарти нижче пояса і примітивний сюжет. Який би варіант не обрав Андерс – спроба явно не принесла очікуваного результату. Якщо, звичайно, режисер бажав вирватися з когорти творців комедій-середнячків.

Шон Андерс зірок з неба особливо ніколи і не хапав. Його попередні “Нестримні боси 2”, “Сексдрайв” та купка інших фільмів ніколи не претендували на перші місця у комедійному жанрі. Не виглядала такою і нова картина “Хто в домі тато”. Наприклад, Вілл Фаррел вже своєю пикою може відображати все те, у що виродилися старі-добрі американські легкі комедії. Не політкоректні жарти невпопад і абсолютна алогічність подій у фільмах із Фаррелом так само корелюють з класичними чорними комедіями, як кривляння Вілла з гримасами Джима Керрі. Ну і сюжет картини “Хто в домі тато” не обіцяв нічого нового. Це історія про те, як у щасливу родину, що складається з жінки, двох її дітей і нового чоловіка, повертається рідний батечко, який уособлює в собі вовка-одинака і хоче повернути колишню сім’ю. На думку відразу спадає купа гегів про те, як слабак та добряк вітчим буде любов’ю і турботою перемагати маскулиність батька-самця. Променем світла був лише Марк Волберг  у ролі татуся, що повернувся. Його досвід, як актора та продюсера, а також такі картини як “Тед” за спиною давали надію, що фільм не скотиться до повної убогості.

Виявилося, картина дійсно вийшла не кращою, але і не гіршою, ніж попередні роботи Андерса. У фільмі вистачає смішних моментів і жартів на межі і поза фолом. Але найцікавіше полягає у тому, що перед глядачами постає справжній експеримент по поєднанню мелодрами і чорної комедії. Якщо копнути трохи глибше, виявляється, що весь сюжет фільму розрахований на жінок. Адже справжній і несправжній татусі змагаються не за красиву дружину, як можна було подумати, а за любов діточок. Ну кому з чоловіків буде цікаво спостерігати за історією про правильність виконання ролі гарного татка? А тут ще й Фаррел, як навмисне, весь час норовить розревітися у кадрі. І в той же час герої фільму витворяють усілякі скабрезності і видають суто чоловічі жарти. Виходить так, що після перегляду важко зрозуміти, чи правильно зробив глядач, взявши із собою до кінотеатру другу половинку, чи ні? Цілком переконаний – частина аудиторії так до кінця і не дасть однозначної відповіді на це питання. Одне зрозуміло точно – Андерс своїм експериментом довів, що мелодраму і чорну комедію змішувати не слід. Післяноворічний період – не найкращий час для того, аби примушувати глядача розмірковувати після сеансу комедійного фільму. З іншого боку, якщо відразу відкинете будь-які спроби аналізувати картину “Хто в домі тато” і просто насолоджуватиметесь не політкоректними жартами і якісною українською озвучкою, то отримаєте традиційне задоволення від американської комедії, згадка про яку вивітрюється з останнім реготом у залі.

Дмитро Сидоренко, спеціально для “Ранок у Великому Місті”

06.01.2016 09:39
0 - 0



Загрузка...

Ведучі каналу

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору