УКР
УКР

Фільм “Надновий заповіт”: якби Бог був жінкою

0 - 0

Бельгієць Жако ван Дормель створив напрочуд захоплюючу і повчальну картину, яка іронічно насміхається над двома найсвятішими речами у світі – богом* та сім’єю.

(* Тут і далі використання автором маленької літери у слові Бог не є свідченням безграмотності писаки чи його спробою образити релігійні вірування будь-кого. Даний прийом використовується для наближення святого отця до людей, так само, як його не зовсім канонічне зображення у фільмі)

God

Зав’язка фільму “Надновий заповіт” є досить простою і водночас багатообіцяючою. Уявіть, що бог, живе як звичайна людина. В нього своя квартира, дружина і діти. Так, діти, бо в Ісуса є сестра, а його мати не проста смертна. Уявили? Тоді, скоріш за все, у вас вийшло щось на кшталт комедії “Брюс усемогутній”, де людина, отримуючи божий дар, перетворюється на посміховисько. А от у ван Дормеля історія видалася значно цікавішою.

Почнемо з того, що поселив свого приземленого бога режисер у рідному Брюсселі. Може це і стало останнім доводом, щоб “Надновий заповіт” відправили на “Оскар” від Бельгії. Хоча, він заслуговує на славу і без цього. У своїй картині ван Дормель зробив бога таким, яким час від часу його вважає кожен із нас: егоїстичним і злим. Ну, а звідки всі ці несправедливості у нашому світі? Річ навіть не про смерті невинних та природні катастрофи, а про бутерброд, завжди падаючий маслом вниз. Бог у картині бельгійця неприємний ані на вигляд, ані за характером. Він живе у задрипаній квартирі і розважається лише у два способи: дивиться хокей, або знущається над людьми. Він і створив людських істот лиш для своєї втіхи. Дітей та дружину господь тероризує не менше за мешканців Землі. Саме тому Ісус втік з дому і наробив стільки галасу, про котрий написано у святому писанні. Протестуючи проти батькового ставлення до своїх створінь, божий син вирішив їм допомогти. Ось так оригінально обіграв ван Дормель історію Ісуса, зробивши з нього Прометея.

Тепер же настала черга його сестри на ім’я Ея. Надихнувшись подвигом брата та не в силі більше витримувати знущання батька, божа дочка відправляється мандрувати світом. Схема вже відома: їй потрібно зібрати власних апостолів і написати новий, чи тепер Надновий, заповіт. Справа ускладнюється тим, що дівчинка не просто погано пише, але й узагалі не вміє читати. Та й як обирати апостолів не до кінця зрозуміло. Останнім штрихом стає те, що Ея на зло батьку сповіщає усіх людей про залишок відведеного їм життя. На тлі бардаку, який після цього почався, донька бога здійснює своє сходження у світ.

Пригоди на Ею чекають справді веселі, адже кожен з її апостолів виявляється зовсім неординарною особистістю. А Надновий заповіт складає взагалі малограмотний безхатько. Та це ніскільки не заважає дівчинці продовжувати свою місію по зміні світу на краще. По словам ван Дормеля, він хотів показати, яким був би світ, якби бог був жінкою. Не можна не погодитися, що в такого вибору є позитивні сторони. Та фільм цікавий не лише цим. Саме зображення бога, як простого смертного, котрий маючи силу блукає серед людей, доводить просту істину, що його часточка – у кожному з нас. А отже не потрібно надіятися на вищі сили, аби змінити світ. Потрібно просто почати змінювати його самому. Цікавим є й те, що у картині присутній бог, але ні разу не згадується диявол. Автор не захотів їх розділити і тим самим показав, що в людини є не тільки добра сторона. А отже, змінюючи світ, потрібно не забути перевірити, а чи на краще ви його змінюєте? Остання ж настанова Жако ван Дормеля і зовсім лаконічна: “Любіть, кого вам хочеться”.

Дмитро Сидоренко, спеціально для “Ранок у Великому Місті”

03.12.2015 12:32
0 - 0



Загрузка...

Ведучі каналу

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору