УКР
УКР

Фільм “Міст шпигунів”: чи зняв Спілберг другий “Список Шиндлера”

0 - 0

Стівен Спілберг через більш ніж два десятиліття намагається повторити власний успіх, знявши “Міст шпигунів”, котрий, може, й не отримає “Оскар”, але в номінацію потрапить беззаперечно.

bridgeofspies

Ви не хвилюєтеся?

А це щось дасть?

Рудольф Абель

Оскар 1994 року запам’ятався бенефісом лише однієї стрічки, і назва їй – “Список Шиндлера”. Творіння Спілберга отримало 7 статуеток, включаючи за кращу картину і режисуру, а також принесло номінації тоді ще не відомим Ліаму Нісону та Ральфу Файнсу. Оповіді про подвиг, котрим не вихваляються, не завадив навіть хронометраж у 195 хвилин. Пам’ятаю, не так просто було знайти VHS касету, на яку б можна було записати цей довжелезний фільм.  Головною ідеєю стрічки була демонстрація того, як звичайна людина ризикує власним життям, рятуючи інших. І штовхає її на це не героїчна хоробрість, або жага слави, а проста совість. Бо як далі жити, якщо ти знаєш, що не допоміг врятувати чиєсь життя, коли випала така нагода?

Точнісінько такий прийом Спілберг використав у своїй новій картині “Міст шпигунів”. Перед глядачем знову постає екранізація реальної історії про принципового чоловіка, котрий вважає людське життя найбільшою цінністю. Це знову більше двох годин відбірного кіно, яке пролітає за мить. Більш того, може здатися, що у 141 хвилину режисер помістив дві серії фільму з одним героєм – Джеймсом Донованом (Том Хенкс), адвокатом з Брукліну. Так сталося, що успішний юрист прославився у США завдяки резонансній справі 1957 року. У розпал холодної війни загальна істерія призвела буквально до полювання на відьом, коли брат міг звинуватити брата у шпигунстві на користь СРСР. Черговим упійманим ЦРУ розвідником виявляється флегматичний престарілий художник. Хоч влада і впевнена у його винуватості, але ж по американським законам це потрібно довести у суді. Захисником Рудольфу Абелю, а саме так звуть шпигуна, назначають Донована. Навколо цієї історії і розв’язується перше дійство. Бо річ у тім, що Донован не лише хороший, але й дуже принциповий адвокат. Виходить так, що він постає проти всієї Америки, яка в єдиному пориві ладна лінчувати комуніста Абеля. Здається, докази не потрібні не лише домогосподаркам, що цілковито довіряють телевізору, але й суддям та прокурорам, котрі радше перестрахуються, ніж справді пересвідчаться у вині підозрюваного. Коли йдеться про державну політику, від правосуддя залишається лише видимість. Так що, фільм “Міст шпигунів” дуже добре лягає у канву нинішніх реалій у сусідній країні, от тільки принциповим людям там значно важче.

Та це ще не все. Як виявляється, історія з радянським шпигуном – це лише розігрів. У такий спосіб брати Коени, що працювали над сценарієм, готують героя Хенкса до відповідальної місії. Йому доведеться виступити посередником при обміні Абеля на американського воєнного льотчика. І не просто посередником, а переговорником, котрий мусить відправитися у Берлін та діяти там на свій страх і ризик. Звичайно, просто так все не пройде, адже Донован не з тих, хто здатен до компромісу у питаннях людського життя.

Готуйтеся, на вас чекає дійсно захоплююча історія про реальну людину, котра витягнула із комуністичних затінків тисячі людей. “Міст шпигунів” з тієї когорти фільмів, які дивишся на одному подиху, а потім дивуєшся тому, як швидко минув час. До “Списку Шиндлера” він, на жаль, не дотягує, але в список must see картин цього року точно потрапить. Ну, а для українських реалій з ув’язненою в пост-комуністичній Росії Надією Савченко та обмінами полоненими на Донбасі цей фільм стає просто-таки символічним.

Дмитро Сидоренко, спеціально для “Ранок у Великому Місті”

30.11.2015 11:50
0 - 0



Загрузка...

Ведучі каналу

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору