PGRpdiBjbGFzcz0iaWN0dl9hX2JveCI+PGNlbnRlcj48c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMzE4IiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1mb3JtYXQ9ImZ1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLXNpdGVfaWQ9IklDVFZfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ie3JlcGxhY2VfbWV9IiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD48L2NlbnRlcj48L2Rpdj4=
УКР
УКР

Американський снайпер. Ще один «влучний постріл» Іствуда-режисера

0 - 0

снайпер2

фото: www.americansnipermovie.com

 

Коли на екрани вийшов “Американський снайпер” з Бредлі Купером на постері, я не збирався його навіть дивитись.

Фільмами про найнуднішу з військових професій “наївся” ще в дитинстві. Останньою була неперевершена картина Луїса Льоса, в якій роль снайпера  блискуче виконав оскароносний Том Беренджер. Це була крапка, останнє слово, більше такий синопсис розкручувати було нікуди. Тому й цього разу я залишив картину американському глядачу, тим паче, що за океаном існує незрозумілий для мене пієтет до історій стрілків.

Та, коли до рук мені потрапив DVD з фільмом, я звернув увагу на режисера. Так, я не відразу дізнався, що працював над картиною Клінт Іствуд. Зізнаюсь, не слідкував, оскільки занадто рідко він знімає свої фільми. Воно й зрозуміло, дідусь-ковбой в кінці травня, сподіваюсь, відсвяткує свій 85-ий день народження.

Тож, пам’ятаючи про “Крихітку на мільйон” та “Гран Торіно”, я вирішив дати фільму шанс. Забігаючи наперед, скажу, що недаремно. Фільм знятий по мемуарам реального американського бійця, котрий став справжньою легендою під час іракської кампанії і вважається найефективнішим снайпером американської армії всіх часів. Наскрізна ідея сценарію – високий професіоналізм солдата у виконанні наказів та захисті побратимів, не зважаючи ні на що. Не обійшлося і без банальної дуелі з ворожим стрілком. Коротше кажучи, фільм став би звичайною воєнною агіткою для залучення нових добровольців до війська дядька Сема, якби дістався Спілбергу, котрий також цікавився картиною. Та, на наше щастя, історія зробила поворот і у режисерське крісло сів Іствуд.

снайпер4

фото: www.americansnipermovie.com

А з Іствудом у фільм прийшла глибина. Глибина – це чи не найкраща з якостей будь-якого твору, якщо ви хочете охопити велику аудиторію та зібрати купу нагород. Тут, поряд з основним сюжетом проступають безліч другорядних, але не менш цікавих тем. Клінт Іствуд зробив свою картину схожою на розповідь мудрого старця, котрий весь час відволікається від головної теми, роблячи ремарки та відступи. Але вам зовсім не хочеться його перебивати, а кортить слухати й слухати далі.

У картині розкриваються теми патріотизму і відданості своїй справі, військового братерства та самопожертви, важкості адаптації та повернення до цивільного життя. Прекрасно зображено, що подвиг – це не завжди те, чим можна ділитися і хочеться вихвалятися. Фільм порушує проблеми виховання «справжнього чоловіка» та комплексу захисника. І це далеко не повний список. Впевнений, що після перегляду ви зможете його продовжити.

Щоб легше зрозуміти, на що схожа дана картина, згадайте “Володаря бурі” Кетрін Бігелоу, відзначеного Оскаром у 2009-му. “Американський снайпер” хоч і був лише номінованим, але якість картини це не применшує. І нехай назва вас не лякає, це кіно не тільки про снайпера, і тим паче не лише про Америку.

Дмитро Сидоренко, спеціально для “Ранок у Великому Місті”

13.05.2015 14:05
0 - 0



Загрузка...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору