PGRpdiBjbGFzcz0iaWN0dl9hX2JveCI+PGNlbnRlcj48c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMzE4IiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1mb3JtYXQ9ImZ1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLXNpdGVfaWQ9IklDVFZfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ie3JlcGxhY2VfbWV9IiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD48L2NlbnRlcj48L2Rpdj4=
УКР
УКР

GRISLY FAYE: “Наймузичніше за все — наше тіло”

0 - 0

Особисто я назвала б їхню музику космічною та казковою, бо, занурюючись у неї, відчуваєш себе щонайменше мандрівником по інших світах. Мова про українсько-польський електронний гурт “GRISLY FAYE”, майстрів field recording, що створюють свою атмосферну музику з усіх оточуючих нас звуків. Маргарита Кулічова та Войчех Шупеляк вже встигли погастролювати країнами Європи та випустити магічний EP “Drown”. Днями я поспілкувалась з прекрасною половиною гурту та дізналась у Маргарити, як “GRISLY FAYE” вдається існувати на дві країни та чому вони не грають важкий метал.

Розкажи, як виник та розвивається гурт “GRISLY FAYE”?

Ми познайомились з Войтком взимку 2014 року у Варшаві. Він працював разом із нашим сусідом над проектом “Hallution” просто в нас вдома. Хлопці збиралися кілька разів на тиждень, сідали на килим, відкривали Ipad і рубали drum&bass. Через кілька тижнів після нашого знайомства я потрапила в аварію, лежала вдома, слухала їхні репетиції і одного разу запропонувала підспівати. Так в нас вийшла пісня Cartoon 🙂 З того часу ми з Войтком їздимо за маршрутом Варшава-Краків-Яремче-Київ, де створюємо і записуємо нашу музику.

Що особисто тебе привело у музику? Які виконавці вплинули в дитинстві?

У музику мене привели батьки, віддавши в хор у чотири роки, де я виспівувала альтові партії протягом наступних дев’яти 🙂 В дитинстві я мала досить обмежений доступ до музики. На хорі споживала академічний продукт, вдома — підбірки “Русского Радио” та “Радіо Шансон”, бабця вчила нас з сестрою різноманітних народних пісень, друзі розповідали про підпільні українські пісні, даруючи касети з гаражними записами. Та я не думаю, що саме музика мого дитинства вплинула на мене.

J0ObmP_26Oc

GRISLY FAYE

 

Трохи банальщини, чому така назва у гурту?

Ми з Войчеком філологи, тому деякі слова, подразнюючи наші слухові рецептори, викликають несподівані асоціації. Так сталося з українським словом “фея”, яке дуже подобається Войтку і нагадало йому Фею Морґану (Morgan le Fay) Якщо існують хороші феї, то наша не зовсім така. Вона увібрала в себе природу і технології, поєднавши прекрасне і потворне з pop music, glitch, trip hop…

Розкажи, які українські гурти вам близькі музично, з ким дружите?

Тут в нас з Войтком зовсім різні бачення. Ми любимо досить різну музику, маємо різних фаворитів навіть серед представників одного стилю. А дружимо з багатьма. Особисто я знаю на пам’ять напевно всю Zapaska і Panivalkova, разом із Sasha Boole ми нещодавно зімпровізували пісню на його концерті в «Мезаніні», мені подобається музичність і перформативність Zelmershead, дуже люблю dj Шлюзовик за чудовий смак і завжди приємні бесіди, наші фантастичні електронщики, починаючи від Алли Загайкевич і закінчуючи r.roo (який зробив ремікс для нашого EP). А найбільше мені імпонують музиканти, які настільки талановиті, що не досі не оформились у конкретний проект. Всіх просто не перелічити. Попереду ще багато цікавих колаборацій, я сподіваюсь 🙂

Як взагалі гурт існує на дві країни?

Чудово існує 🙂

Де особисто вам комфортніше виступати — у нас чи за кордоном?

Немає жодної різниці. Кордони — в наших головах. Все залежить лише від майстерності артиста встановити контакт з глядачем. Іноді це буває дуже непросто через безліч факторів, зокрема через втому, довгу дорогу, погане технічне оснащення закладу, недостатню кількість репетицій. Загалом кожне місто, в якому ми бували, чимось нам запам’яталося. Емоції всюди різні, але глядачі — однакові.

59oaoX8M_PE

GRISLY FAYE

 

Чому саме такий стиль? Чому не метал чи там пост-рок?))) Взагалі, хто вигадав ідею з використанням звуків метро, тіла і т.і.?

А чому не R&B, чому не ембіент? Уявляєш, як я роздаю на гітарі, стоячи одною ногою на моніторі, чи на тлі проекції про космос повільно помираю протягом тридцяти хвилин? 🙂 Не подумай, я поважаю таку музику і маю багато друзів, які працюють у цих напрямках. Але ми любимо field recording і це стало однією з основ нашої музики. Звуки оточуючого нас міста, села, лісу, гір, водойм, людей настільки промовисті, що ми не можемо пропустити їх 🙂 Коли десь у місті гальмує маршрутка, я чую Damon Albarn — Everyday Robots, коли скрипить мій велосипед, я пригадую Sóley або Efterklang (також я пригадую, що його потрібно змастити, але успішно про це забуваю згодом), у авто люблю слухати The Dø або Husky Rescue, зранку пасує Chet Faker, а божевільного вечора — MØ. В метро обов’язково треба послухати Carla Under Water. З цим проектом в нас особливо багато пов’язано. Це угорський електронщик, який грав у Києві в рамках Art Meetings Festival. Тоді ж я пообіцяла написати пісню про його музику і в процесі роботи використовувала лише звуки тіла (body percussion). Для мене це очевидно 🙂 Музика дуже інтегрована в наше життя і наймузичніше за все — наше тіло.

Побувати на виступі неповторних “GRISLY FAYE” ви зможете вже 1 травня на фестивалі “86” у Славутичі, а послухати — прямо зараз 🙂

29.04.2015 12:25
0 - 0



Загрузка...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору